Міні проект

Тема: Гриби у біосфері та житті людини

Мета: Показати роль грибів  в природі, житті та господарській діяльності людини.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань

Форма уроку: науково-популярно-практична конференція

Обладнання: таблиці, аркуш паперу А 2, клей, ножиці, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Вступне слово вчителя

2. Оголошення теми, мети та завдань уроку

ІІ. Основна частина

Виступи учнів та медичної сестри

Виступ медичної сестри

Мікоз - це захворювання, яке викликають паразитичні мікроскопічні гриби. Найчастіше зустрічаються шкірні мікози та мікози внутрішніх органів.

Причини виникнення мікозу

Головна відмітна особливість мікозів полягає в тому, що вони досить швидко передаються, тобто це дуже заразне захворювання. Найчастіше мікоз передається всередині сім'ї.

Основні способи передачі мікозу:

·                     Близький контакт з людиною, яка хвора мікозом.

·                     Мікоз передається, якщо надіти взуття, що належить хворому.

·                     Через використання засобів особистої гігієни - рушників, постільної білизни, мочалок, мила.

·                     Використання манікюрних приладів, які не пройшли стерилізацію.

·                     Місця громадського користування - лазні, сауни, басейни, громадські туалети.

·                     Мікротріщини і травми шкіри.

·                     Пітливість або підвищена вологість шкіри сприяє поширенню мікозів.

·                     Вологий клімат.

Зараження мікозом можливе, якщо є такі симптоми:

·                     Почервоніння або лущення шкіри без видимої причини.

·                     Наявність роздратування в складках між пальцями ніг або рук.

·                     Наявність попрілостей на різних ділянках шкіри.

·                     Сверблячка, відшарування шкірних покривів на стопах або долонях.

·                     Наявність бульбашок або хворобливого здуття.

·                     Зміни в структурі нігтьової пластини.

·                     Наявність плям на нігтьовій пластини.

·                     Відшаровування нігтьової пластини або фрагментарне її лущення.

·                     Наявність уражених ділянок на тілі, деякі види грибів можуть досить глибоко вражати шкіру.

1 група

Профілактика мікозів та протигрибкові препарати:

1.Регулярно дотримуйтесь ретельної гігієни ділянок шкіри, схильних до грибкової інфекції, тобто кистей, стоп, області паху, пахвових складок.

2. Носіть шкарпетки з натуральних матеріалів (наприклад, бавовни) і обов'язково міняйте їх кожен день

3. Носіть «дихаюче» взуття, бажано з натуральної шкіри. Влітку віддайте перевагу відкритому або перфорованому взуттю.

4. На внутрішню частину взуття (особливо спортивної або тієї, яку ви змушені носити довго без можливості перевзутися) потрібно регулярно наносити спеціальні дезінфікуючі спреї для взуття.

5. Прати нижню білизну і шкарпетки рекомендується якісним миючим засобом при температурі не нижче 60 ° C.

6. Відвідуючи басейни, сауни, спа-центри не забудьте захопити з собою власне змінне взуття (капці, шльопанці) з матеріалу, який легко піддається обробці (гума, пластик і т.п.).

7. У спортивних комплексах і басейнах уникайте ванночок для ніг перед входом у великі басейни. Хоча їх призначення - очистити ноги від можливих забруднень, насправді, саме тут, в застійній воді, грибок чекає на вас найчастіше. Більш доцільно користуватися душем.

8. Не носіть і не приміряйте чуже взуття, рушники та халати, як в гостях, так і вдома. Не пропонуйте своїм гостям перевзутися у ваші капці - якщо ті не принесли змінне взуття із собою, краще залишитися в вуличному взутті.

9. У випадку виявлення перших ознак мікозу починайте лікування якомога раніше.

10. При застосуванні протигрибкових препаратів слід дотримуватися рекомендованої тривалості лікування, що зазначена в листі-вкладиші, щоб уникнути рецидиву захворювання.

Протигрибкові препарати бувають у вигляді таблеток, мазей, супозиторіїв.

Протигрибкові засоби зовнішнього застосування у вигляді мазей, розчинів тощо спричинюють відшарування ураженого епідермісу шкіри, видалення волосся та нігтів, уражених грибом, наприклад, препарати саліцилової, молочної кислот, епілін, оніхолізин тощо, або пригнічення росту грибів наприклад, аміказол, цинкундан, нітрофунгін та інші. Протигрибкові засоби загальної дії призводять до загибелі або уповільнення розмноження грибів при прийманні всередину (гризеофульвін, ністатин, леворин) або внутрішньовенному введенні (амфотерицин В).

2 група

Використання грибів у харчовій промисловості

Історія використання деяких грибів нараховує тисячоліття. Дріжджі, найімовірніше, одні з найбільш давніх «домашніх організмів». Археологи знайшли серед давніх руїн Стародавнього Єгипту та Месопотамії жорна і пекарні, а також зображення пекарів та пивоварів. Вважається, що пиво єгиптяни почали варили за 6 тисяч років до нашої ери, а до 1200 року нашої ери оволоділи технологією випікання дріжджового тіста. І як часто буває  наукові відкриття виростають із досвіду практичного застосовування.

У 1680 році голландський натураліст Антоні ван Левенгук вперше побачив дріжджі у світловий мікроскоп, але не розпізнав у них живих організмів через відсутність руху. У 1857 році французький мікробіолог Луї Пастер довів, що спиртове бродіння – це біологічний, а не хімічний процес, як вважалося раніше.

У 1881 році Еміль Християн Хансен, робітник лабораторії датської компанії «Карлсберг», виділив чисту культуру дріжджів. Сьогодні ми знаємо, що дріжджі – це особлива група грибів, які не утворюють типового міцелію, а існують у вигляді окремих, здатних до брунькування клітин та їх колоній. У природі дріжджі трапляються в нектарі квіток, на пошкодженій поверхні солодких соковитих плодів, у соку, який витікає з дерев, у ґрунті. Деякі дріжджі є патогенами рослин, тварин і людей. Клітини дріжджів мікроскопічні, найчастіше кулястої, еліпсоподібної чи видовженої форми. Найхарактернішим для них способом розмноження є брунькування.

Дріжджі мають велике практичне значення як збудники спиртового бродіння, що супроводжується утворенням спирту та виділенням вуглекислого газу. Саме ця їх особливість і використовується у пивоварінні, виноробстві, випіканні хліба. Сьогодні сфера їхнього використання значно розширилась. Дріжджі використовують для очищення нафтових забруднень, виробництва ферментів, харчових добавок, кормових дріжджів, а пивні дріжджі - для виготовлення ліків. Новий інтерес і підвищену зацікавленість на початку 21 століття викликають ці гриби, як джерело для виробництва альтернативного палива для транспортних засобів.

За допомогою мікроскопічних грибів виробляють різні продукти харчування, починаючи від хліба і до елітних блакитних сирів, які вкриті пліснявою.

3 група

Грибкові захворювання рослин

Великої шкоди садам, паркам, лісовому господарству завдають гриби - трутовики. Міцелій трутовиків розвивається всередині дерева, руйнуючи деревину. Зараження здорових дерев відбувається шляхом потрапляння спор цих грибів через рани на корі або через кореневі волоски. Потрапивши в рану дерева, спори проростають, утворюючи грибницю. Поширюючись по деревині, грибниця робить її трухлявою. Через кілька років після зараження грибницею трутовика на корі дерев виникають шкірясті, дерев’янисті або м’ясисті  плодові   тіла цих грибів. Частіше всього вони бувають дуже твердими, мають копитоподібну форму і розташовуються на стовбурах одне за одним. Плодові тіла трутовиків багаторічні і збільшуються щорічно.

Значно рідше і здебільшого на березах оселяється чага-гриб, який використовують для лікування кишково – шлункових захворювань і навіть раку. Значної шкоди завдає людям сапротрофний гриб, який руйнує деревину в будівлях, на лісокомбінатах, складах тощо (знищує до 10-30% заготовленої деревини), псує книги, фанеру, шпали, і який називається домовим грибом.

Усі знають про борошнисторосяні гриби. Грибниця у вигляді добре помітного борошнистого нальоту розвивається на поверхні різних органів рослин. Прикріплюються спеціальними присосками, а живляться за допомогою спеціальних виростів - гаусторіїв, які проникають у тканини рослин і руйнують фотосинтетичний апарат. Різні види борошнисто росяних грибів викликають захворювання (борошнисту росу) пшениці, жита, огірків, яблунь, винограду, троянд, дубів, беріз, верб та ін., значно знижуючи урожайність зернових, овочевих та плодово-ягідних культур.

А гриби із роду фузаріум продукують гіберелін – ростову речовину, якою обробляють рослини для збільшення зав’язування плодів, прискорення росту та цвітіння декоративних рослин, тощо.

Найвідомішим грибом – паразитом є фітофтора або картопляний гриб. У 40-х роках 19 ст. картопля,  яка була завезена в 16 ст. з Америки і стала основним продуктом харчування в країнах  Європи, була уражена грибом – паразитом – фітофторою. Можливо, фітофтору завезли у Європу разом із чилійською селітрою – добривом, що його почали транспортувати з Південної Америки. За кілька тижнів хвороба поширилась на величезних територіях – в Англії, Франції та інших країнах. Особливо постраждала Ірландія. За декілька років у цій країні померли від голоду близько одного мільйона людей, а два мільйона емігрували за океан.

Фітофтора вражає бульби та бадилля картоплі. На листках утворюються бурі плями, зменшується фотосинтез, а отже, і врожай. Пошкоджені бульби погано зберігаються, втрачають свої товарні якості.  Представники роду фітофтора живуть майже в усіх кліматичних зонах земної кулі, але найбільше їхніх видів паразитує у тропіках і субтропіках.

Із 70 видів цього роду в Україні зустрічаються близько 20. Гриби вражають не тільки картоплю, а й томати, пальми, какао, цитрусові та інші рослини.

Синтріхіум – паразитує на бульбах картоплі і приводить до ракового захворювання.

Ольпідіум капустяний – збудник хвороби чорної ніжки на розсаді та молодих рослинах капусти.

Сажкові гриби паразитують в основному на культурних і дикорослих злаках, викликаючи захворювання – сажку. Назва хвороби пішла від того, що хворі рослини мають вигляд обвуглених або обсипаних сажею.

Різні види сажки по різному заражують рослини.

4 група

Профілактика грибкових захворювань рослин та засоби боротьби з ними

Грибкові захворювання легше попередити, ніж лікувати. Тому потрібно дотримуватися певних профілактичні заходи при догляді за рослинами:

• Дотримання санітарних норм при роботі;
• Полив і обприскування проводяться з використанням чистої води;
• Інструменти, ємності і грунт повинні бути продезінфіковані;
• Не допускається зайве зволоження ґрунту;
• Проведення періодичного огляду рослин на наявність шкідників;
• Регулярне провітрювання приміщення.

У боротьбі з ними зазвичай допомагають протигрибкові засоби -фунгіциди. Вони, як правило, універсальні і вельми ефективні в боротьбі відразу з декількома видами. За допомогою одного або декількох засобів можна перемогти практично всі грибкові захворювання. Фунгіциди – це речовини, що пригнічують розвиток грибів, їхніх спор та міцелію. Фунгіциди для обробки рослин поділяють на захисні та лікувальні (викорінюючі). Захисні фунгіциди використовують із метою профілактики (превентивно або до ураження хворобою). Лікувальними фунгіцидами називають речовини, обробка якими після проникнення збудника пригнічує розвиток патогена в рослині. Також фунгіциди відрізняються за своїми системними властивостями. Особливої уваги заслуговує новітнє покоління фунгіцидів – стробілурини. Приклад фунгіцидів : Превікур Енерджі, Ридоміл Голд ,  Світч, Сигнум та багато ін.

ІІІ. Запитання до доповідачів

ІV. Створення плакату.

V.Підведення підсумків уроку.